У світі немає жодної ферми, яка б не мала проблем із кетозом. Відсоток хворих корів може варіюватися, але це - проблема фермерів усього світу

Анна Качурець, лікар ветеринарної медицини, тренер із методики «Сигнали Корів»

Кетоз є класичним захворюванням у післяродовий період корів. Найчастіше пов’язаний із занадто високою вгодованістю корів у період сухостою, а також із недостатньою забезпеченістю енергією в перші дні після отелення. Це захворювання великої рогатої худоби пов’язане з надлишковим накопиченням кетонових речовин.

Характеристика хвороби

Патологія може завдати серйозної шкоди тваринницьким господарствам, бо втрати молочної продукції доходять до 70%. Найчастіше потерпають високопродуктивні породи корів. Це пояснюється тим, що високопродуктивні тварини потребують більше енергії й мобілізують більше периферичного жиру, а тому перебувають у зоні вищого ризику виникнення кетозу.

Основна характеристика захворювання - порушення обміну білків, жирів і вуглеводів в організмі тварини. Наслідком є надмірне накопичення ацетону і двох кислот: ацетооцтової та бета-оксимасляної. Саме ці речовини називаються кетоновими тілами - це проміжні продукти метаболізму, що забезпечують енергією периферичні тканини. Серед основних причин, що спричиняють захворювання на кетоз, виділяють такі:

  • надмірна кількість білків у раціоні й недостатня - вуглеводів;
  • згодовування цвілих кормів, переважно макухи або силосу;
  • гормональні порушення;
  • зниження рівня глюкози в крові;
  • дефіцит моціону;
  • кондиція тіла корів перед отеленням: корови з кондицією ≥4,0 бали мають вищий рівень кетонових тіл, порівнюючи з коровами нормальної вгодованості або ж худими.

Таким чином, виникнення кетозу безпосередньо пов’язано з особливостями раціону. Також нещодавно вчені довели, що тварини, які часто потерпають від стресових чинників, стають більш схильними до кетозу.

Досить поширеною причиною кетозу є недостатність кальцію в організмі. Ця патологія може призводити до:

  • зниження споживання сухої речовини й ацидозу;
  • кетозу;
  • зниження надоїв;
  • парезів і затримки плаценти;
  • зміщення сичуга;
  • зниження тонусу матки та гладкої мускулатури передшлунків;
  • ендометритів;
  • репродуктивних проблем.

Також не забуваймо, що в слабкому організмі фагоцитоз працює недостатньо.

Симптоми

Кетоз може мати субклінічний і клінічно виражений перебіг. Субклінічний перебіг здебільшого спостерігається в перші дні після отелення. Виявляють пригнічення стану тварини, тахікардію (80–90 ударів/хв), тахіпное, дистонію рубця, температура тіла зазвичай у нормі, спотворення смаку, корови неохоче поїдають концентрований корм. Виявляють кетонемію на тлі збільшення абсолютної й відносної кількості ацетону й ацетооцтової кислоти, кетонурію, в деяких корів - гіпоглікемію.

За гострого, тяжкого перебігу хвороби корови на початку збудливі, чутливість шкіри підвищена, спостерігається тремор м’язів, скрегіт зубами. Збудження змінюється пригніченням. Тварини сонливі, повільно реагують на роздавання корму, стоять з опущеною головою, більше лежать, важко підіймаються. Іноді спостерігають сопорозний і навіть коматозний стан. Вгодованість і продуктивність швидко знижуються. Температура тіла - зазвичай в межах норми. Спостерігають тахікардію (90–130 ударів/хв), тахіпное (45–60 дихальних рухів на хвилину), у період пригнічення дихання може бути сповільненим (до 12/хв). Інколи видихуване повітря має запах ацетону. Апетит погіршений, частота й сила скорочень рубця зменшені, зазначається запор або діарея. Ділянка притуплення печінки збільшена, болісна. Пригнічення змінюється печінковою комою, яка може закінчитися загибеллю тварини.

Найчастіше кетоз має підгострий або хронічний перебіг. Корови пригнічені, більше лежать, рухи сповільнені, обережні, нервово-м’язовий тонус знижений. Вгодованість і продуктивність корів знижуються. Температура тіла - в межах норми, частота пульсу збільшена, тони серця приглушені. Апетит погіршений, тварини погано поїдають концкорми або навіть відмовляються від них, краще їдять сіно та корми, здобрені мелясою. Скорочення рубця в’ялі, послаблені, жуйка нерегулярна. Ділянка печінкового притуплення болісна, збільшена й зміщена вниз. У корів порушується статевий цикл, часто настає неплідність.

Характерними ознаками кетозу є кетонемія, кетонурія й кетонолактія. Відносна частка бета-оксимасляної кислоти в крові зменшується, а ацетооцтової кислоти й ацетону значно зростає, внаслідок чого посилюється токсичний вплив. Кетонемія супроводжується підвищенням концентрації ацетонових тіл у сечі та молоці й розвитком гіпоглікемії, що є важливими критеріями діагнозу.

Діагностика

Найпоширенішим методом діагностики є виявлення в сироватці крові бетагідроксибутирату (БГБ) на п’ятий день після отелення, бо цей вид кетонових тіл є стабільнішим за ацетон й ацетоацитат.

Захворювання діагностують тоді, коли показник БГБ в сироватці крові є вищим за 1,2 ммоль/л, але деякі господарства починають лікування вже за показника 1 ммоль/л. Однак часто корови з високим умістом БГБ не проявляють видимих клінічних симптомів, тому важливо стабільно проводити діагностику кетометром і робити загальний висновок по ситуації в стаді.

Наслідки кетозу

Насамперед від кетозу потерпає економічна ситуація господарства переважно через зниження надоїв молока. Як показують дослідження, на надої вже впливає такий незначний показник кетонових тіл, як 1,2 ммоль/л. Хоча в середньому тривалість субклінічного кетозу становить 16 днів, але негативний вплив на молочну продуктивність триває протягом усього лактаційного періоду, бо через проблеми на самому початку лактації лактаційна крива просто не має можливості досягти свого піку.

Також дослідники виявили зв’язок між кетозом і репродуктивною функцією ВРХ. Чим більший негативний енергетичний баланс після отелення, то довша тривалість періоду від отелення до овуляції й нижчий рівень заплідненості після осіменіння.

З останнього випливає зв’язок кетозу з післяродовими захворюваннями: у тварин із підвищеним рівнем БГБ у перший тиждень після отелення (1,2 ммоль/л) метрит трапляється втричі частіше.

Крім зазначених вище проблем не можна ігнорувати той факт, що за проблем із кетозом на господарстві підвищується відсоток вибракування тварин, що негативно впливає на економічну ситуацію: через низьку молочну продуктивність, хвороби, асоційовані з кетозом, а згодом і через проблеми з відтворною функцією.