|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Тест-смужки Ширмера застосовуються для діагностики ССО (синдрому сухого ока)
Офтальмологічні смужки для тесту Ширмера (тест-смужки Ширмера, тест Ширмера, Tear Strips (Tear Flo)) застосовуються для діагностики ССО (синдрому сухого ока). Вимірюваний параметр - продукція слізної рідини. Тест Ширмера - це аналіз для вимірювання кількості сльози (вимір слізної продукції). Застосовується при діагностуванні синдрому Шегрена або при кератокон'юнктивіті для визначення рівня сухості очей. Тест Ширмера широко застосовується в медичній і ветеринарній офтальмології. Діагностичні смужки Ширмера складаються з фільтрувального паперу і мають розмір 0.5 см (ширина) і 4-5 см (довжина).
Застосування тест смужок Tear Strips (Tear Flo) для тесту Ширмера
- Переглянути тест смужку Ширмера на світло і вигнути її на 45° в місці заокругленого кінця смужки (близько 0.5 см від краю). Акуратно розкрити пакет. Дістати смужку.
- Відсторонити нижню повіку і завести за неї коротку (зігнуту на кроці 1) заокруглену частину смужки (орієнтовно посередині між медіальній і латеральним кутом ока), таким чином, щоб короткий кінець уткнувся в звід.
- Через 5 хвилин дістати смужку і оцінити результат по зволоженості її подовженого кінця.
Оцінка результату тесту Ширмера
Кількість слізного секрету вважається нормальною при зволоженні по довжині 20-25 мм. Коли довжина зволоженої частини буде від 11 мм до 15 мм, то це ознака початкової ступені ССО (тобто синдрому сухого ока). Довжина вологої частини від 6 мм до 10 мм свідчить про середній рівень ССО. Довжина зволоження менше 5 мм вказує на важкий випадок ССО.
Метод тесту Ширмера
Тест Ширмера - дослідження сльозопродукції, що проводиться для підтвердження діагнозу "синдрому сухого ока" (ССО), який може бути викликаний різними патологічними станами (синдром Шегрена, прийом медичних препаратів і т.д.).
Для того що б провести пробу Ширмера, необхідно у смужки фільтрувального паперу загнути кінець і завести за край нижньої повіки. Смужки вбирають прекорнеальну слізну плівку, і рідину з слізного озера протягом певного періоду часу, найчастіше 5 хвилин. У разі, коли пацієнт страждає синдромом сухого ока, кількість сльози, абсорбованої фільтрувальним папером, може досягти нуля (відсутність абсорбції сльози). У пацієнтів з тяжким ураженням, якщо присутнє значне зменшення слізної плівки, проба Ширмера як правило, показує нульовий або дуже занижений результат. Нормальним результатом вважається коли фільтрувальний папір промокне на цілих 10 мм за 5 хвилин.
Тест дозволяється виконувати використовуючи місцеву анестезію або без неї. Якщо у обстежуваного пацієнта присутні підозри на синдром сухого ока, контакт паперу з кон'юнктивою викличе рефлекторну сльозотечу, маскуючи при цьому синдром сухого ока. Що б цьому запобігти, за кілька хвилин перед пробою Ширмера в око зазвичай капають анестетик, тим самим усуваючи рефлекторну сльозотечу, яка викликається дратівливим впливом паперу.
Якщо проба проводиться без анестезії, то віна має перевагу, так як в цьому випадку враховується тільки сама сльоза, не рахуючи обсяг від закапаного препарату. Проба Ширмера вважається позитивною, якщо після її проведення пацієнтам з віком молодше 60 років, отримали результат менше 10 міліметрів. Пацієнти у яких вік вище 60 років, результати нижче 10 міліметрів вважаються нормою. Молодший контингент пацієнтів, у яких без анестезії смужка паперу промокла не до певного рівня, можуть вважатися хворими різною формою синдрому сухого ока.